Нашим містам потрібні легенди. Давайте творити їх разом...
Лора Підгірна... Чи знайоме вам таке ім'я? Особисто я про зустріч з цією письменницею мріяла рік! Як знала, що наше знайомство буде незвичайним, щирим, з гарним продовженням... Ми не пересіклися на минулорічному Львівському книжковому форумі, доля чомусь відштовхувала бердичівську бібліотеку від першої Лориної презентації-2017, аби потім пригорнути випадковою зустріччю з Наталкою Михно, подругою Лори, дражнилася регулярним спілкуванням королеви історичних вестернів з читачами Хмельницької ЦБС (про що нас постійно сповіщала Тамара Козицька на ФБ)... Одним словом Лора Підгірна встигала бути скрізь, лише не в Бердичеві. Аж поки я не сказала: «Стоп!», зрозумівши: досить ловити тінь Марка Шведа - коли потрібно буде, все складеться... Так і сталося... Випадково побачила свіженький пост від письменниці, а в ньому: «Омбре над темрявою і світлом. Літературний тур Лори Підгірної»... Відразу зрозуміла, ось він - знак:-) Настав час діяти! Залишалося достукатися до Лори в «лічку», домовитись і... нарешті! Зустрічаємо маршрутку «Кам'янець-Подільський-Бердичів»! Лора відразу вразила своєю щирістю, відкритістю, позитивом... Неймовірна людина, яка закохана в рідну історію, яка розуміється на багатьох речах, вміє аналізувати сама і розкладати по поличках важливі речі. І все так легко і без пафосу... наша людина! ... і була потім зустріч-презентація з бердичівським небайдужим читачем...... і екскурсія до кармелітанського Кляштору...... а потім неспішна вечірня розмова за свіженьким бердичівським «Хмільним»...
... і враження від зустрічі, що їх добрі дві години обмовляли з колежанками по телефону...
... і ранішня прогулянка містом, і смачна запашна кава......і все це робилося з превеликим задоволенням з обох сторін:-)Ох, люблю я, коли гості не пролітають транзитом, а залишаються на довше, аби вдосталь наговоритися, роздивитися місто, попити кавусю, а головне - отримати суперові враження від спілкування! Лорочко, красно дякую Вам за таку очікувану зустріч, на яку вартувало чатувати цілий рік!
Дякую за віру у все! За те, що буде можливість (якщо все складеться) побачити Ваш новий роман, і ми з Вами знаємо ймовірного «головного героя»... Зізнаюся щиро: такі зустрічі надихають, окрилюють і народжують бажання продовжувати спілкування! Маю надію, що не відкладаючи кудись далеко, обов'язково потрапимо і до Верхівні, і до Тарноруди...
Тетяна Кущук,
директорка Центральної бібліотечної системи м. Бердичів
фото: Наталя Яцемірська, Ігор Дунець